Була справа по весні. Тоді я став свідком справжнього цирку, які влаштували місцеві бурильники. Наскільки я зрозумів, винуватцем всієї катавасії став розмітник, який стояв невпевнено на ногах і постійно сміявся з фрази “буріння”. Мій друг вирішив прорити дірку в потойбічний світ, та щоб з неї йшла вода – пробурити свердловину, іншими словами. Заплатив не надто багато, так як шукав не найбільшу дорогу контору. Про це він пошкодував.

Так ось, через годину роботи, приступив розмітник до головного – нанесення розмітки. Ми знали, що десь поруч є водопровід, але не знали де. Розмітник нам ледве зміг пояснити, що синім кольором він позначив його, ми побачили позначку і заспокоїлися. На наступний день приїхала бригада бурильників – нормальні хлопці, тверезі. Був з ними і їх бригадир, який відрізнявся від інших своєю безглуздою промовою – швидше за все, він трохи прийняв пального, перед тим як виїхати на об’єкт. Або багато, точно сказати не можу. Я читав в інтернеті, що перед тим як почати буріння, потрібно перевірити наявність комунікацій, незалежно від міток розмітника. Але він не говорив своїм підлеглим перевірити розмітку і почав в бурити в наміченому місці. Переконував нас, що свердловина буде відмінна. Це відразу нас насторожило, як виявилося пізніше – не спроста.

Через деякий час, чуємо слово, яке один з бурильників сказав вкрай вичерпно: “Бл * дь!”.

Відразу в повітрі повіяло проблемами, а в очах бурильників було помітно якесь здивування і невизначеність. Їх начальник в цей час спав у дерева, в 50-ти метрах від місця, де потенційно повинна розташовуватися свердловина. Бригадир підійшов до своїх підлеглих і сказав: “Шо, пацани, пробурили?”.

Відповідь була більш зрозумілою: “Так, зараз піде вода”, сказав один з робітників. Ми підійшли дізнатися що сталося. У підсумку ми були шоковані – ці “унікальні люди” пробили буром водопровідну трубу. Вода почала бити фонтаном прям з-під землі і довелося викликати аварійну службу. Але сталося те, чого ми й самі не очікували – робітники почали в паніці закопувати свердловину, мовляв так і було. Звичайно ж, незабаром всі заспокоїлись, а бригадир підійшов до нас і сказав: “Ось вам свердловина, вода є, пити можна”. З його слів навіть самі робітники почали сміятися і поклали начальника назад під дерево, який так і не зрозумів що сталося, мабуть. Поки аварійка їхала, місцеві бабки заклювали горе бригадира і працівників, які взагалі ні в чому не винні, по суті. Бригадиру довелося відправитися в поліцію разом з працівниками – контори доведеться відшкодувати завдані збитки.

Висновок такий: ніколи не користуйтеся послугами алкоголіків-бурильників – свердловина може і буде, але яка вода буде йти з неї? – питання риторичне.