Буріння свердловин в Києві і Київській області. Цей день мені запам’ятається на все життя!

Всім привіт, мене звуть Вася і моя робота – буріння свердловин в Києві та Київській області. Займаюся цим я вже більше п’яти років і іноді на роботу приходив навіть п’яний – майстерність виточено і вже можу в будь-якому стані виконати свою роботу. Але в цей день відбулася дуже сумбурна подія, яку не міг очікувати ніхто…

Справа була в п’ятницю, був прохолодний осінній день. Восени не важко працювати, так як земля в основному мокра і заливати її водою сильно не потрібно, щоб вирити яму для свердловини. У нашій бригаді було тоді 4 людини: я, Саня, Вадик і коловрат. Коловрат звали Миколою, просто у нього було кругле обличчя і щоб йому не було прикро (жирним ж не назвеш) назвали Богом сонця всієї Русі. Приїхали ми на об’єкт в Київській області – нічим не примітний двір і хороші клієнти, які запропонували випити гарячого чаю перед роботою. І під час роботи ми теж пили його. Загалом, лакшері, як кажуть британці. Почали бурити, все добре, вже робимо свердловину. Ще один важливий момент упустив – ми випили трошки…(багато) пива перед роботою тому не звернули увагу на те, що вода була якоюсь дивною. Все робили чисто на автоматі. Встановили кесон, прокачали, насос працює. Ну ми з Коловрат вирішили вмитися цією водою – а вона якась дивна і пахне бензином. Ми аж стрепенулися: “Не вже то так багато випили” – подумав відразу я. Головною особливістю Миколи коловрата була в тому, що під синькою він завжди стає дуже сміливим. Прям через чур. Господарі прийшли подивитися на свердловину, відкрили воду, а вона з жовтим відтінком. З цим ми не стикалися ні в Києві ні в Київській області. Коля сказав: “Бред” і набрав кухоль цієї “води”. Випив її і його обличчя відразу перекосилось. Далі, йому прийшла геніальна ідея – підпалити вміст гуртки. Вона загорілася і разом з нею рука Колі – ми відразу взялися гасити, але ми самі ледь не загорілися, так як вже всі були в цьому пальному. Сяк-так зупинивши пожежу ми почали шукати причину. Дивимося через дорогу – заправка коштує. Думали вже, що це ми звідти бензин взяли. Прийшов працівник АЗС і сказав, що чисто технічно це неможливо – надто далеко знаходиться станція.

Прийшли сусіди, Коля вже сидів похмурий, а Саня боявся прикурити цигарку. Виявилося, що раніше на місці будинку була заправка і, мабуть, її бак протікав і залишилася така калюжа. Довелося переробляти свердловину і бурити глибше. Пробуривши ще на 13 метрів, ми отримали чисту воду.

Тепер ми будемо завжди перевіряти воду, перш ніж облаштовувати повністю свердловину. Пити, звичайно ж, кидати не думаємо.